- груповий
- [групови/й]
м. (на) -во/му/-поув'і/м, мн. -поув'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
груповий — а/, е/. Прикм. до група 1). •• Групова/ кво/та різновид виборчої квоти; підраховується шляхом поділу кількості поданих голосів на кількість мандатів з подальшим доданням одиниці. Групове/ страхува/ння різновид особистого страхування, що… … Український тлумачний словник
груповий — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрігруповий — а/, е/. Який існує, здійснюється усередині, у рамках якої небудь групи, групи чого небудь. Внутрігрупова взаємодія … Український тлумачний словник
теоретико-груповий — прикметник … Орфографічний словник української мови
виступець — I пця, ч. 1) Малий, неширокий крок. || Назва танцювального руху дрібушок. 2) заст. Груповий танок, що його виконують, рухаючись по колу, підскакуючи й виставляючи руки всередину, то звужуючи, то розширюючи коло. II див. виступці … Український тлумачний словник
внутрішньогруповий — а/, е/. Те саме, що внутрігруповий … Український тлумачний словник
гетеризм — у, ч. Імовірна найдавніша форма шлюбу; проміскуїтет, груповий шлюб … Український тлумачний словник
гопак — а/, ч. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий. •• Бойови/й гопа/к стрибкова система віддаленого бою зі складними акробатичними вправами, численними імітаціями ударів … Український тлумачний словник
давлурі — невідм., ч. Грузинський груповий народний танець … Український тлумачний словник
зграйний — а, е. 1) Який здійснюється спільно; колективний, груповий. 2) перен. Злагоджений, гармонійний … Український тлумачний словник